Методи запобігання застою конденсату

Методи запобігання застою конденсату

Щоб виключити затоплення теплообмінного обладнання конденсатом, необхідно забезпечити якомога менший протитиск в конденсатній лінії після конденсатовідвідника, а в ідеалі - взагалі звести його до нуля. Це забезпечується правильним підбором діаметра конденсатопроводу та скороченням його довжини, а також мінімізацією, аж до виключення, статичного тиску. Як це реалізувати?

Найпоширеніший спосіб – це збір конденсату у відкриту ємність, з подальшим його перекачуванням в котельню за допомогою відцентрового насоса.

Ця схема дозволяє обмежити довжину конденсатопроводу від обладнання, відстанню до збірної ємності, а не до котельні. Статичний підпір конденсату обумовлений висотою установки бака. Варто так само відзначити, що для виключення кавітації у відцентровому насосі, необхідно передбачати мінімальну висоту установки бака, яка відповідно збільшить значення протитиску після конденсатовідвідників.

Цей недолік усунений в наступній схемі, в якій замість відцентрового насоса застосований механічний насос TLV GP-серії. У ньому використовується принцип витіснення конденсату, а в якості рушійної сили використовується пар, тому кавітація тут виключена. І висота установки ємності збору конденсату може бути мінімальна, а з нею і значення протитиску.

Однак і ця схема не ідеальна з точки зору енергоефективності, оскільки конденсат, що виділяється з температурою насичення і потрапляючи в відкриту збірну ємність, починає кипіти. При цьому утворюється великий обсяг пара вторинного закипання, який просто викидається в атмосферу.

Одним з передових, надійних і энергоэффетивных методів, є установка перекачувальних конденсатовідвідників TLV типу GT. Тут в одному пристрої поєднуються функції конденсатовідвідника і механічного насоса, при цьому відпадає необхідність у застосуванні досить громіздких ємностей. І що найголовніше, конденсат при цьому повертається в котельню з високою температурою, виключаючи скипання і зберігаючи при цьому більше енергії.